Історія Ясенівської школи


Школа… Скільки незабутніх років ми проводимо в ній! Школа – наш другий дім. Проходять роки, минають десятиліття. Все змінюється, все відходить у минуле. Але школа залишається. Залишається, щоб з року в рік зустрічати і проводжати своїх учнів у самостійне життя. Нещодавно наша школа відзначала ювілей – 80 років. Багато учнів виросли і розлетілися зі стін рідної школи. У кожного свій шлях, своя історія. А школа, як і її учні, має теж свою історію…

В минулому столітті наше село Ясенівка належало до числа найвідсталіших сіл району у зв’язку з віддаленістю від промислових центрів і залізниць. До 1900 року в селі не було зовсім ніякої школи. Декількох дітей, переважно хлопчиків, навчав сільський дяк. В 1900 році було виділено для школи приміщення з однієї класної кімнати. Тут навчалися учні перших і других класів. У 1905 році на місці корчми в селі була побудована перша школа. Це була невеличка хата,в якій стояли довгі лави, учив дітей один вчитель – Краковецький Ф. О. Діти вчились у школі три роки. Вивчали граматку, буквар, часослов, Псалтир, арифметику, історію, закон Божий. Сільський писар також учив дітей у себе вдома. В суботу навчання в школі проводив піп.

В 1913 році в селі була побудована церква, був свій піп, дяк, паламар. А у 1927 році церкву спалили і на її місці побудували школу. Спочатку вона була чотирьохрічна , а з 1936 року стала семирічною.

Першим директором школи був Рябчун Федір Фокович, який був родом із села Петрівське Таращанського району.

У 1932 році було призначено нового директора Коваля Петра Даниловича з села Плоске Таращанського району, який керував школою до 1937 року. До цього часу школа була початковою, середню освіту діти здобували у сусідньому селі Плоске.

У 40- х роках школа нараховувала 385 учнів. Була хороша бібліотека, в якій налічувалось більше 2000 книг. Повністю були обладнані фізкультурний майданчик та фізичний кабінет. Школа мала велику кількість різного наочного матеріалу, географічних та історичних карт.

Першим сільським вчителем був Крисюк Афанасій Тимофійович, який після закінчення школи працював з молодшими класами. Потім закінчив Білоцерківське педучилище. На початку війни пішов на фронт, де і загинув.

Першим піонервожатим був Глухенький Пилип Терешкович.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, заняття в школі були припинені. Фашисти і поліцаї знищили всі наочні посібники та приладдя навчальних кабінетів, а приміщення школи використовували під управу, баню, кухню, в окремі класні кімнати навіть завели коней. Випускники школи в роки війни воювали за Батьківщину, багато з них віддали своє життя на полях битви.

Із звільненням території району розпочалася відбудова школи. Заняття в школі розпочалися в лютому 1944 року. Класні кімнати були зовсім пусті, в бібліотеці залишилось всього кілька книжок. Але дітей було дуже багато, навчання проводилось у дві зміни.

В повоєнні роки директором школи був Підгаєцький Микола Григорович – вчитель історії та географії з Іванівки. Першим завучем – наш односельчанин Щасливий Іван Степанович - вчитель математики. Українську мову та літературу викладала Легеза Євдокія Іванівна з Іванівки. Працювали й учителі молодших класів: Касян Оксана Тихонівна з Ясенівки, Бурлака Олександра Андріївна з Іванівки, Бургела Ліда Петрівна з Гострої Могили, Завадська Олена Іванівна з Красилівки. Повністю був відновлений фізичний кабінет, школа постійно поповнювалась новим обладнанням, впорядковувалось шкільне подвір’я, з’явились дослідні ділянки та квітники.

З 1951 по 1980 рік директором школи була Шеметило Ірина Миколаївна, відмінник народної освіти України. А завучем школи – Льонченко Паша Олексіївна, а з 1960 по 1977 – Філіпчак Оксана Тихонівна. З 1977 по1980 завучем працював Філіпчак Василь Автономович. Поруч працювали і досвідчені вчителі – Здіорук Петро Силович, Здіорук Катерина Степанівна, Матківська Ганна Тимофіївна, Тисячна Ганна Миколаївна.

У 1960 році Ясенівська школа стала восьмирічною. А через рік був перший випуск восьмого класу. До цього часу середню освіту учні отримували в Розкішнянській СШ.

На початку 60 – х років до основного приміщення школи було добудовано дві класні кімнати, будинок майстерні, один будинок для вчителів.

У 80 – х роках в школі було збудовано два будинки для вчителів, дообладнано спортивний майданчик, зміцнювалася навчально – матеріальна база школи.

З 1985 року директором школи почав працювати Осадчий Іван Григорович. Під його керівництвом педколектив школи почав працювати в напрямках розвитку учнівського самоврядування. Була впроваджена нова система виховної роботи. Школа стала жити новим, творчим життям. Переобладнувались усі кабінети, постійно поповнювалась матеріально – технічна база школи. Згодом в школі почало здійснюватись навчання дітей шестирічного віку.

Іван Григорович постійно у пошуках нових форм і методів роботи, досліджень, експериментів.

Останнє десятиріччя ХХ століття – це відродження українських національних традицій. У цей період у школі з’являється світлиця, де діти під керівництвом учительки української мови та літератури Титаренко Ніни Іллівни знайомилися з народознавством. А з 1989 року почав діяти дитячий фольклорно – етнографічний колектив «Калинонька», який займався вивченням традицій і звичаїв нашого села. У 1991 році цей колектив був нагороджений грамотою МОУРСР за участь у проведенні V Республіканського дитячого фольклорного свята і здобула звання «Зразковий». Колектив «Калинонька» відомий у всій країні завдяки трансляціям та телевізійним записам. За матеріалами виступів колективу на даний час створено чотирнадцять відео сюжетів. В 1993 році самодіяльний фольклорний колектив був нагороджений дипломом у зв’язку з присвоєнням йому звання «Народний», а також став лауреатом Х Міжнародного фестивалю народної творчості, який проходив у Вінниці, Міжнародного фестивалю фольклорних колективів у музеї під відкритим небом м. Переяслав – Хмельницького. У 2001 та 2002 роках фольклорний колектив «Калинонька» здобув призові місця на обласному огляді фольклорних колективів «Таланти твої, Київщино» та «З народних джерел».

З 1998 року і до нині директором школи працює Осадча Галина Вікторівна. Вчителі під керівництвом директора школи продовжують наполегливо працювати над удосконаленням навчально – виховного процесу, розвитком творчих здібностей учнів.

Що й казати, 80 років – великий період. Літа спливають, ідуть у небуття. Скільки перших і останніх дзвоників пролунало на подвір’ї нашої школи, скільки поколінь випускників вийшли у доросле життя по рушниковій стежці, що починається на її порозі.

Проте стіни рідної школи пам’ятають кожного учня, її вікна світять нам провідним світлом, а двері гостино відкриті для нас.

Кiлькiсть переглядiв: 864

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.